Історія хвороби

 Я така яка є.... Іншою не буваю....
Бо життя моє Богом дане... І іншого я не бажаю... Так воно нелегке... Але воно моє!!! Лише моє!!! Я живу.... Я борюсь.... Я перешкоди всі долаю!!! Я така яка є... І іншою я не буваю...
Я посміхаюсь всім негараздам в обличчя... І впевнено крокую по життю далі, долаючи перешкоди.... Бо вважаю що краще вже бути прикладом для наслідування для інших.... Чим давати тему для насмішок і глузування.... Я чудово розумію що можливо не всім подобаюсь.... Але.... Такі " френди" то точно мені не френди))))).... І якщо вони й "затесались" в коло моїх типа друзів.... То рано чи пізно життя їх просто відсіє.... І пожене за гори та поля.... В інше ....без мене життя....))) А щирі й справжні друзі ніколи й не за яких обставин не залишать ані мене ані мою дитинку на самоті... Я впевнено можу сказати що я щаслива ЛЮДИНА... Бо маю донечку найкращу у світі... Маю маму найріднішу і милішу.... Маю людей які нас з Машою хоч і не знають особисто, але підтримують і щиро люблять! Я... Маю де жити... Що їсти та де спати... А все інше то просто тимчасові незручності життя... І рано чи пізно вирішаться і ці питання...
Так, я була одружена... І невдало. І напевне що повинна розчаруватись у сімейному щасті... Але... Це не так))))!!! Чому я маю розчаровуватись? Адже завдяки моєму першому ЧОЛОВІКУ я маю найкращий скарб у своєму житті... Мою ДОНЕЧКУ Машуню! І це моє справжнє щастя і моє багатство ... Безцінне і найдорожче у світі!!! Дитя народжене від справжнього і щирого кохання... Від людини яку я кохала і яка подарувала мені не один рік жіночого щастя і затишку... Але таке життя... Просто напевне наше кохання яке витримувало багато різних випробувань і тест-драйвів ... Не витримало випробування хворобою дитиночки... Та я не скаржусь і не ображаюсь... все минуло як той дим що пішов за хмари... Я знаю точно що десь по світу ходить моя половинка)))... Той сильний чоловік який, буде і сильним і мужнім... і ніжним і терплячим одночасно... Бо як каже моя мама, мій характер ще треба вміти витримати))))))!!! Я те ще чудо! І це вдавалось лише Машиному тату)))... Та я знаю точно, що колись він мене знайде)))... І вже не втратить ніколи в житті!!! А я то точно йому в цьому допоможу))))!!!
Я розумію що внаслідок постійної боротьби і долання перешкод... Я стала ще "нестерпнішою"... Але... Я ж можу бути і м'якенькою та пухнастою.... Якщо захочу)))))))!!! Головне бажання... І знати що є заради кого бути такою))) Пише Галузинська Олена 

Не залишайтеся байдужими.